Кожен день
неподібний на хвилину щастя
А й чому ж всі люди
так біжать
Й шукають щастя
шукають його в різних речах
Але ніхто не шукає його в серці
Нешукає в Богові
В очах, в подиху вітру і в заході сонця.
Сижу на підвіконні
Дивлюся у віконце
і розмовляю
з тобою моє сонце
Ти мені відповідаєш
променем тепла
і сміху духу
який я радий
що маю відчуття я нюху
що маю очі
для споглядання краси
і кожної хвилинки
яка як тінь
завжди зі мною
не знаю сонце
хто розмовляє ще з тобою
хто розкриває
тобі свою
безмежність силу почуттів
я тільки хотів
розмови і розуміння
тепла і затишку на мить
капельку проміння
а не каміння,
не нарікань
не хочу я сірості всьогодення
а хочу щоб було краплина спокою
небо почуттів
і місяця спокою
і зорі
яка б пройшла зімною
яка б прожила
яка би просто йшла
і світу цьому всьому раділа
яка б як квітка розцвіла і жила
і дарувала життя мені і світу
яка б любила Бога
і всіх людей цього світу
я не пишу сьогодні заповіту
я пишу слова
а ділюся
простим бажанням свого серця…
10.06.2009 р.Б.
Автор: Сергій Радченко