У Європі трансплантація органів є звичайним явищем у лікарській практиці. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у світі щороку проводять більше 70 тисяч операцій із трансплантацій нирок та близько 6 тисяч із пересадки людського серця. В Україні культура дарування органів для інших людей, на жаль, не є популярною. Одна з причин – «чорний ринок людських органів», коли сотні українців шукають покупців на свої нирки та печінки. Однак існує інший бік медалі. Про це ми поговоримо з доктором морального богослов'я, керівником Школи біоетики УКУ, деканом філософсько-богословського факультету Українського католицького університету отцем Ігорем Бойком. ...

Чому підпілля називається підпіллям? Та тому, що люди які жили в тому часі, були свідомі хто вони є, чому така ситуація була в тій країні, чому так сталося, і що може зробити ворог по відношенні до тих хто так би мовити мислить інакше,чи їхні погляди аж ніяк не є спільними з які потрібно було б втілювати в життя. ...

Любов є основою всього християнського життя. Ось тому, щоб наші взаємини не руйнувалися, щоб наша любов зростала потрібно стежити за нашою мовою: з одного боку, щоб не говорити чогось поганого, а з іншого – щоб уживати ті мовленнєві форми, які свідчать про нашу повагу і добре ставлення до нашого співрозмовника. Це проявляється на мовленнєвому рівні у люб’язній розмові, про яку говорить апостол Павло (Кол. 4, 5).

Беатифікація Івана Павла ІІ виклика посилений інтерс ЗМІ до цієї теми. І якщо сама особистість Івана Павла ІІ мало в кого викликає якісь упередження, то сама служба, яку він за туземного життя обіймав в Католицькій Церкві впродовж віків є предметом скандалізування чималої частини християн, а іноді навіть тих, які себе називають католиками.

Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю.

Для євреїв часів Ісуса число 8 (вісім) символізувало настання нових месіанських часів. Тому часто неділю у старохристиянських текстах називали і восьмим днем тижня, тобто месіанським.

В Європі офіційним жіночим святом є День Матері, який почали відзначати в першу неділю травня ще в 1910 році в США, після чого свято стало популярним і в Європі. В Україну святкування Дня Матері прийшло вперше в 1886 році. Його відзначив Союз Українок Галичини, зокрема група жінок на чолі з відомою письменницею, зачинателькою жіночого руху Наталією Кобринською. У 1929 році Спілка українок Галичини звернулися до громади з пропозицією зробити у нас цей день святом. Ініціатором була Олена Кісилівська, редактор тижневика „ Жіноча доля”. Саме на Західній Україні це свято відзначалося особливо широко. З 1995 року День Матері став відзначатися й у незалежній Україні.

Прочитай перед тим, як „привітати” дорогу тобі людину! Історія виникнення „свята” 8 Березня...

Живучи і навчаючись розумію, що мій запал змінити світ на краще, перегукується з запалами святих отців - тобто традицією,отців церкви при житті сьогодні, а й з документами, а вірніше словами і закликами,які були написані з бажанням їх в майбутньому втіленні в людському житті і житті світу. Чому саме слова а не дії?...

останні промені
ще зовсім недалекого
свіжого і памятного
приємного літа
промені..

Після виходу з підпілля усі українці, хто у своєму серці зберіг віру і вірність Католицькій Церкві східного обряду змогли дихнути на повні груди повітрям свободи. За двадцять років цієї свободи вдалося пролити світло історичної справедливості на події, що мали своє місце протягом підпільного існування УГКЦ. Вдалося дослідити багато документів, які свідчать про справжній героїзм українців-греко-католиків. Мало-помалу з’являються і художні твори про підпілля Церкви, що мають на меті завдяки мистецтву слова представити образ тих жахливих часів. На доказ цього можемо взяти п’єсу о. Петра Голінея «Не зрадити!». Цей драматичний твір написаний, щоб вшанувати насамперед світлу пам’ять о. Михаїла Косила, а також усіх тих, які постраждали за святу віру.

Сьогоднішній день є неповторним і нестійким сам у собі. Сьогоднішня осінь є особливою, теплою і приємною, такою неподібною на тогорічну. Сьогоднішні вірші несхожі на ті, які народжувались колись. Сьогоднішня любов до моєї коханої є незрівняною, наповнюючою і бажаною, не такою, як були до цього любові. Всі мої думки, висловлювання є неповторними, такими як подих, як рухи повік, усмішка. Стукіт серця є ритмічним, наповненим, не таким як тоді, коли мені було сумно. Навіть тепло сьогоднішнього промення вже не таке як вчора, але щире і приємне.

Саме щирості і приємності бракує нам кожного дня і хвилини. І деякі люди є в постійному пошуку. Але одні з них сліпі, інші каліки, неприємно звучить, але так є, бо шукаємо не там де треба. А іноді просто парадоксально ціле своє життя тікаємо від того, що шукаємо. Іноді, те що шукаємо є поряд з нами як тінь, на яку ми просто не звертаємо увагу. Клопочучись при цьому зовсім непотрібними, нестійкими справами, ділами, помислами,занаттями…

Сьогоднішнє неподібне ні на вчорашнє ні на майбутнє. Треба сприймати, уважати , жити. Бо минулого вже нема, майбутнього - не знати чи буде і чи настане, а є зараз - тут і тепер. Цінуймо мить життя, дже воно таке коротке, таке бажане, таке потрібне, таке нестійке, таке цікаве, інколи, таке незрозуміле. Бувають і такі миті, в які навіть не гріх і є бажання померти. Час коли душа серце і розум досягають такої відкритості і такого наповнення. Це мабуть щастя. Невідомість невідомого в невідомому…

Автор: Сергій Радченко