Щоб ефективно здійснювати молодіжний апостолят молодь двох деканатів зібралася в Делятині для підведення підсумків минулого року та накреслення планів на рік, що вже вступив у свої права.

Дорогі у Христі! Кожен ювілей наших слуг Божих та ісповідників віри – це не лише добра нагода соборно згадати їхні імена і всім Божим народом нашої Церкви помолитися за упокій їхніх душ та просити Бога про їхню прославу на землі: ми робимо це постійно. Відзначення ювілеїв – це також і духовний привілей нового спілкування зі світочами нашої церковної історії, що здійснюється через читання їхнього слова та осмислення їхнього чину. Це робить нас причасниками їхньої мудрості та вдячними спадкоємцями їхнього досвіду.

У Старому Завіті ще з часів пророка Мойсея був закон, який забороняв Ізраїльтянкам після народження дитини впродовж конкретного часу виходити між люди і доторкатись речей, посвячених Богу, бо жінки в такий час вважались нечистими. Сорокового дня після народження хлопчика, а вісімдесятого – після народження дівчинки кожна мати мала принести до дверей святині однорічне ягня на цілопальну жертву, як знак визнання над собою найвищої Божої влади і подяки, а голуба – як жертву за гріхи. Після цього жінка вважалась очищеною. Коли Мати Божа породила Ісуса Христа, вона не була зобов'язана дотримуватися цього закону, бо не була звичайною жінкою й після народження Ісуса залишилася Пречистою Дівою.

Разом із обрядом очищення сповнила Марія ще й другий закон, за яким кожного первородного сина треба було принести до святині та пожертвувати Богу. У той час збулась передбачена Богом зустріч Христа з праведним Симеоном. Ось як описує нам той день св. євангелист Лука: "Йому (Симеонові) було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерті перш, ніж побачить Христа Господа. Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм, він узяв його на руки, благословив Бога й мовив: "Нині, Владико, можеш відпустити слугу Твого за Твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили Твоє спасіння, що Ти приготував перед усіма народами; світло на просвіту поганам, і славу твого люду – Ізраіля" (Лк. 2, 26-32).

На празник Стрітення вірні посвячують в церкві свічки, які вони несуть до своїх домів.

14 лютого в Делятинському Навчально-виховному комплексі відбулась катехитична зустріч священиків церкви Різдва Пресвятої Богородиці із педагогічним колективом.

12 лютого Народний дім селища Делятин зібрав разом делятинців та гостей містечка у спільній християнській родині. Причиною для такого зібрання став вже щорічний фестиваль «Делятинська розколяда».

26 січня відбувся похорон пані Людмили-Ольги Данилко, диригента молодіжного хору “Світло душі” церкви Різдва Пресвятої Богородиці смт. Делятин.

Прийшов час померти пані Людмилі-Ользі Данилко, диригенту молодіжного хору "Світло душі", церкви Різдва Пр. Богородиці смт. Делятин, і прийшов час їй народитись для нового життя у вічності. У цю скорботну хвилину Архибратство Йосафата та Товариство Святої Ольги висловлюють щирі співчуття найперше родині пані Людмили-Ольги, а також усім делятинцям, які знали, працювали, і надалі збережуть у пам'яті Людмилу-Ольгу Данилко.
Вічна їй пам'ять.

В неділю, 22 січня з нагоди святкування Дня Соборності, громадськість селища Делятин провела святковий мітинг. В ньому взяли участь сотрудник церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Петро Голіней, депутати Надвірнянської районної ради: п. Михайло Іваночко та п. Володимир Черленюк, представники політичних партій, громадських організацій.

Прийдіть вірні, побачимо, де христився Христос. Ходімо на річку Йордан до Івана - до голосу вопіющого в пустині. Погляньмо на того, хто створив Адама, що з невимимого милосердя від раба приймає хрищення, і його закличмо: Ти прийшов і з'явився на Йордані, щоб освятити води.
(Сідальний Утрені Богоявлення)

Ось знову делятинська молодь у перший день нового року за юліанським календарем продовжує своїми колядками славити Бога, народженого в яскині. Завдяки своїй невтомності та наполегливості у цій справі юні колядники діждалися у цей день маленького подарунка з неба - пішов гарний лапатий сніг, який підкреслив радість у наших душах.