Доброго дня Вам всім. Слава Ісусу Христу!
Ці питання, які озвучив о. Ігор, постійно мені задавали Ви або Ваші колеги протягом тих останніх трьох днів. Що нас очікує, куди ми йдемо, куди ми рухаємось? Найперше, я хочу Вам сказати, що вважаю себе, можливо, таким духовним сином і послідовником Блаженнішого Любомира. В неділю в своєму слові на закінчення Літургії я сказав, що він, як той добрий батько, вміло мене виховував, тобто, з одного боку, пригортав мене до свого серця, втаємничував у всі свої плани, мрії, бо я свого часу був його секретарем, а відтак будував патріаршу курію ще тоді у Львові, а потім мене відіслав на другий кінець світу, аж до Аргентини для того, щоб я, як він тоді казав, навчився давати собі раду. І тому, з одного боку, я був залучений до будівництва тих всіх структур, процесів, які ми сьогодні маємо в нашій Церкві, а, з іншого боку, мав нагоду, знаєте, як той художник, який для того, щоб побачити цілісність того, що він намалював, відходить трошки назад.
Голосування
Новини Єпархії
